Етнічний та релігійний склад населення перед Другою світовою війною

Перед Другою світовою війною в Кросненському регіоні було характерним етнічне та релігійне різноманіття. Як ніде в польських Карпатах, тут перемішалися впливи західні - малопольські (все ще помітні в Ясельську та Горлицькому), східні - руські (все ще помітні у східній частині описаного регіону) та південні - угорські та словацькі (помітні по всій місцевості).

Жителі Поґужа, тобто поляки римо-католицької конфесії, населяли Поґуже та західну частину Ясельсько-Кросненської котловини, а також розташовані глибоко в горах Ясліска, Посаду Ясліска і Гуту Полянську.

Мешканцями більшості гірських сіл були лемки - українська етнічна група, що оселилася тут щонайменше з XV століття, послідовники греко-католицького обряду. У міжвоєнний період на Лемківщині були численні випадки переходу до православ’я, іноді з цілими селами, наприклад, у Тилаві.

Це було вираженням протесту населення проти поширення греко-католицьким духовенством українського націоналізму та порушенням традицій. Католицька церква протидіяла цим тенденціям, створивши в 1934 році окрему Апостольську адміністрацію Лемківської області, яка спочатку була розташована в Римануві Здруй.

Східну частину Ясельсько-Кросненської котловини (на схід від лінії Беско-Сінява) поруч із польським населенням проживали так звані долиняни. Це була руська етнічна група з сильною домішкою польської культури, а також меншою мірою німецької та волоської.

У найвищій частині Диновського передгір’я, що піднімається між Кросно та Стжижовом, оселилися так звані замішанці. Як і Долиняни, вони були руською (українською) етнічною групою, послідовниками греко-католицького обряду.

До Другої світової війни третьою за величиною етнічною групою населення були євреї. У кількох містах регіону відсоток ізраїльського населення в загальній чисельності перевищувало 40%, наприклад в Дуклі, Римануві та Саноку.

Кожна з трьох виділених груп населення протягом століть виробила окрему, багату народну культуру. Сьогодні її найбільш помітними залишками є збережені сакральні споруди: дерев’яні та кам’яні церкви в селах, які століттями заселяло польське населення, дерев’яні церкви в районах, населених лемками, долинянами та замішанцями, або кам'яні синагоги у містах, населених єврейським населенням.

Розташування етнографічних груп до 1947 р. (За Я. Чайковським).